Функціональна стоматологія
Хто проводить функціональну стоматологію у Дніпрі

Запишіться на прийом.
Адміністратори стоматології “Полімед” з Вами зв’яжуться у робочий час.

Засновник та головний лікар стоматологічної клініки «Полімед».
Лікар стоматолог-хірург, імплантолог, пародонтолог, ортопед, терапевт.
Прикладний кінезіолог, кінезіо-остеопат
м. Дніпро Україна 2019р.
Холістичний підхід у лікуванні дисфункцій СНЩС
Мене багато хто запитує: «Чому Ви, будучи успішним стоматологом з багаторічним досвідом, відволікаєтесь на різні мануальні практики? Невже Вам не вистачає грошей, і Ви вирішили підробити?
На все є свій причинно-наслідковий зв’язок. Навчання у медичному ВНЗ починається з розуміння, що треба лікувати не хворобу, а людину. Це розуміння підтримується усіма базовими медичними науками. А після проходження клінічних дисциплін відбувається вибір спеціалізації й у результаті випускаються диференційовані фахівці (неврологи, хірурги, ортопеди тощо). Стоматологія взагалі виділена окремим факультетом і студентами медичного факультету вивчається вкрай поверхово. У результаті, в сучасній медичній практиці губляться нитки взаємозв’язків організму людини і приділяється увага неврологічним, терапевтичним, ендокринним тощо. захворюванням, забувши про людину загалом.
Я не виступаю проти вузької спеціалізації лікарів. Безперечно, експертна оцінка фахівця неоціненна, але лікар не повинен забувати про нерозривний взаємозв’язок усіх органів і систем організму, його цілісність (холістичність). Дивно, що холістична медицина у Вікіпедії визначається як «протягом альтернативної медицини».
Стоматогностична система
Стоматологія у всьому світі розвивається семимильними кроками. З’являються і постійно вдосконалюються матеріали, і технології виготовлення та відновлення зубів. Натомість зростає і вимогливість людей. Їм уже не достатньо лише жувати та посміхатися білими зубами. Дедалі більше людей, особливо які мають досвід глобального стоматологічного лікування, вимагають стабільного відновлення гармонійного поєднання зубодесневой естетики та комфортного жування.
Краса – функціональна, а гармонійна функціональність – гарна.
З погляду анатомії та біомеханіки – жувальна система є частиною опорно-рухового апарату. У цьому виникла гостра потреба у детальнішому вивченні взаємозв’язків зубощелепної системи з організмом загалом.
Для початку, необхідно визнати те, що 29 кісток черепа, завдяки специфічній гістологічній будові швів і зв’язок, мають між собою мікрорухливість (мотильність) і прямо або опосередковано впливають один на одного з кожним вдихом і видихом, з кожним жувальним і ковтальним рухом.
Верхня щелепа прямо межує з Лобною, Скуловими, Носовими, Гратчастою, Слізними, Піднебінними, Сошником та Клиноподібною кістками.
Нижня щелепа, спільно з скроневими кістками утворює парний скронево-нижньощелепний суглоб (СННС) і має безпосередній зв’язок, через зв’язки та м’язи, з скроневими, клиноподібними, тім’яними, виличними, потиличними кістками, через клиновидно-нижньощелепну і через Під’язичну кістку — з Грудиною, Щитовидним хрящем та Лопатками.
З огляду на це, можна дійти невтішного висновку, що у функції жування, речеобразования ковтання і слуху, прямо і опосередковано, беруть участь всі структурні компоненти (кістки, зв’язки, м’язи, фасції тощо.) голови, шиї, плечового пояса, і далі, по всім зв’язковим та міофасціальним ланцюгам до кінчиків пальців на руках та ногах. При цьому потрібно врахувати те, що мозкова частина черепа так називається тому, що зберігає в собі головний мозок. А на виході з черепа головний мозок переходить у спинний мозок, який, проходячи по спиномозковому каналу хребетного стовпа, дає відгалуження у вигляді корінців в області кожного хребця та іннервує свою область опорно-рухового апарату.
Найповерхніша з трьох мозкових оболонок, що покривають головний та спинний мозок – Тверда мозкова оболонка. У черепі вона безпосередньо прилягає до кісток, зростаючись з окістям кісток основи черепа та швами склепіння черепа (миттєво реагує на мікрорухи у швах). У деяких ділянках Тверда оболонка головного мозку впроваджується у вигляді відростків у щілини головного мозку, утворюючи Синуси Твердої мозкової оболонки. Вони передають венозну кров з мозкових вен у внутрішні яремні вени, вени зовнішньої поверхні черепа, а через грануляції павутинної оболонки відбувається всмоктування ліквору у венозну кров (компенсаторне регулювання тиску). У хребетному каналі Тверда мозкова оболонка відокремлюється від стінок каналу епідуральним простором, заповненим жировою клітковиною і внутрішнім венозним хребетним сплетенням і тільки в міжхребцевих отворах зростається з окістям і формує піхви для спиномозкових нервів. Це дозволяє нам бути гнучкими та пластичними у русі та миттєво реагувати на найменші зміни навколишнього середовища.
Виходячи з вищесказаного, можна зробити висновок, що стоматогностична система через Тверду мозкову оболонку взаємопов’язана з усіма органами та системами людини. Будь-яка зміна жувальної функції запускає компенсаторні модифікації у всьому організмі. І навпаки — на порушення роботи органу відгукнеться, асоційований із цим органом, зуб.
Тому, як це не звучить парадоксально, лікар-стоматолог, працюючи з прикусом, повинен вміти визначати локалізацію первинної біомеханічної проблеми і, якщо така знаходиться не в зубощелепній ділянці, спочатку вирішувати її колегіально з профільними фахівцями (Прикладними кінезіологами, Остеопатами, Вертебрологами і Неврологами) ін), з наступним контролем якості гармонізації системи. У свою чергу лікар-фахівець не може досягти успіху в лікуванні людини без урахування її прикусних особливостей.
Тільки з холістичним (цілісним) мисленням і розумінням всіх динамічних і статичних взаємозв’язків структури (біомеханіки), емоційного та біохімічного статусу організму людини лікар-стоматолог може звести нанівець всі можливі ризики ускладнень таких, як Мігрень, Вегетосудинна дистонія, Гіпертонічна хвороба, дисфункція, у тому числі скронево-нижньощелепного суглоба (СНЩС), сколіоз, міжхребцеві грижі, захворювань внутрішніх органів та ін. У той же час, ключем для лікування різних соматичних, неврологічних, ендокринних захворювань є стоматогностика. Погодьтеся, мало хто зв’яже хвору коліна зі зміною прикусу в результаті раніше віддаленого зуба. Зазвичай ми лікуємо те, що болить (симптоматично). Чи буде в даному випадку ефективним лікування колінного суглоба без відновлення прикусу? Звісно ні.
Як же, все-таки, об’єктивно і швидко визначити локалізацію та первинність біомеханічної проблеми? Відповідь це питання у вивченні Прикладної кінезіології.
Прикладна кінезіологія
Прикладна кінезіологія – це наука, яка вивчає адаптаційні механізми організму.
Різноманітність взаємовпливів між різними системами організму та скелетними м’язами в умовах існуючої патології на функціональному рівні призводить до формування патологічних рефлексів, які у свою чергу виявляються гіпотонією м’яза. Усі функціональні системи організму безпосередньо з м’язами як м’язових рефлексів. При будь-якому порушенні функції внутрішнього органу (блокування хребця, дисфункції суглоба, скручування твердої мозкової оболонки тощо) в певних м’язах знижується тонус скорочення і сповільнюється швидкість включення в рух. У зв’язку з цим інші м’язи змушені брати на себе підвищене навантаження, перевантажуючись та сигналізуючи про це болем. Таким чином, щоб усунути біль, необхідно включити в ослаблені м’язи, а для цього необхідно нормалізувати функцію органів, з ним пов’язаних. При досконалому знанні анатомії міофасціальних, зв’язкових ланцюгів та їх асоціативних зв’язків з усіма системами організму, за допомогою мануального м’язового тесту, включивши аналітичне клінічне мислення, лікар здатний не тільки поставити точний діагноз, але й правильно розставити пріоритети для складання глобального плану. При цьому пацієнт, відчуваючи зміни тонусу індикаторних м’язів, включається в процес діагностики та лікування з великим розумінням і тим самим краще мотивується на виконання призначених фізичних вправ у вільний час. Адже лікар зможе допомогти пацієнтові лише з усвідомленою участю пацієнта.
Функціональна (Нейром'язова) стоматологія
Функціональна (Нейром’язова) стоматологія – це розділ міждисциплінарної стоматології, який при діагностиці та лікуванні враховує стан зубощелепної системи як невід’ємну частину нейром’язових зв’язків організму в цілому.


В даний час стоматологія має високоточне обладнання, яке дозволяє зробити аналіз оклюзії (змикання зубів), артикуляції (рух нижньої щелепи), проаналізувати і врегулювати тонус жувальних м’язів, створити функціональну модель прикусу, як аналогову, так і цифрову. Це дозволяє точно розрахувати та відтворити співвідношення зубів у прикусі.


Але без аналізу причини-наслідку виникнення дисфункції СНЩС, як правило, що ховається в постурі (поставі), ми ризикуємо, у кращому разі, законсервувати проблеми з поставою, а в гіршому випадку розбалансувати постуральну компенсацію, що призведе до неконтрольованих проблем хребта та великих суглобів. Ми ж не будуємо будинок на кривому фундаменті?


Тому будь-який консультативний прийом стоматолога, що особливо стосується реабілітації дисфункцій СНЩС або тотальної естетичної реабілітації, повинен проводитися з урахуванням постуральної діагностики з метою визначення первинності проблеми (постуральна або одонтогенна) для складання правильної послідовності плану лікування. І всі етапи лікування мають проводитися з контролем постуролога, зокрема.
Про це говорили і говорять усі засновники шкіл функціональної стоматології (Рудольф Славічек, Джон Мю, Родріг Матьє та ін.)
Функціональна (Нейром’язова) стоматологія змушує стоматолога вийти за «червоні прапорці» спеціальності, розширити спектр клінічного мислення і тим самим дає можливість гармонізувати всі нейром’язові функціональні зв’язки організму в цілому. Адже наш організм – це цілісна система, а гармонійне поєднання правильної структури, збалансованого харчування та врівноважених емоцій називається здоров’ям.
Запис на прийом
Залиште свої контактні дані.Адміністратор зв’яжеться з вами у робочий час. Стоматологія працює з 9:00 – 21:00 без вихідних.