Зміст
«Астма — це не вирок, а хронічний стан, який при правильному лікуванні дає змогу жити повноцінним життям» — і мільйони людей у світі це підтверджують щодня.
Задишка після підйому на третій поверх. Сухий кашель, який не минає тижнями. Свист у грудях вночі, коли навколо тихо. Багато хто роками списує ці симптоми на погану фізичну форму або залишки застуди. А потім на прийомі у лікаря вперше чує слово «астма».
Що таке бронхіальна астма і як вона розвивається
Бронхіальна астма — це хронічне запальне захворювання дихальних шляхів. При астмі бронхи надмірно реагують на різні подразники: звужуються, набрякають і виробляють надлишок слизу. Через це повітря не може нормально проходити, і людина відчуває задишку, свист або стиснення в грудях.
Важлива особливість: запалення в бронхах є постійним, навіть коли симптомів немає. Тому астма потребує лікування не лише під час нападу, а й між ними.
Астма буває алергічною — коли тригером є алерген — і неалергічною, коли бронхи реагують на інфекцію, фізичне навантаження, холодне повітря або стрес. У дорослих частіше зустрічається змішана форма.
Причини і тригери бронхіальної астми
Розвиток астми пов’язаний із поєднанням генетичної схильності і зовнішніх чинників. Але навіть у людей із діагнозом кожен має свій набір тригерів — подразників, які запускають симптоми.
- Алергени — пилок рослин, кліщі домашнього пилу, шерсть тварин, цвіль, харчові алергени.
- Респіраторні інфекції — ГРВІ, грип, бронхіт можуть спровокувати перший напад або загострення.
- Фізичне навантаження — особливо біг на холодному повітрі або в сухому приміщенні.
- Холодне або вологе повітря — різка зміна температури звужує бронхи.
- Хімічні подразники — тютюновий дим, фарби, побутова хімія, виробничий пил.
- Деякі ліки — аспірин і нестероїдні протизапальні препарати в частини пацієнтів провокують напад.
- Стрес і сильні емоції — можуть змінювати тонус бронхів через нервову систему.
Симптоми бронхіальної астми у дорослих
Симптоми астми у дорослих можуть сильно відрізнятися — від легкого дискомфорту при навантаженні до важкого нападу задишки в стані спокою. Типова картина виглядає так.
- задишка — відчуття браку повітря, яке з’являється при фізичному навантаженні або в спокої;
- свистяче або хрипле дихання — особливо на видиху;
- відчуття стиснення або тяжкості в грудях;
- сухий кашель — часто посилюється вночі або рано вранці;
- симптоми з’являються або погіршуються при контакті з тригером;
- стан покращується після використання інгалятора-бронходилататора.
Характерна риса астми — мінливість симптомів. Вранці людина почувається добре, а ввечері або після контакту з алергеном симптоми повертаються. Ця непостійність іноді заважає вчасно поставити діагноз.
Ознаки загострення і коли потрібна термінова допомога
Загострення астми — це посилення симптомів, яке не минає після звичайного інгалятора. Є стани, при яких зволікання небезпечне.
- Задишка в стані повного спокою — людина не може нормально говорити або рухатися.
- Синюшність губ або кінчиків пальців — ознака критичного зниження кисню в крові.
- Інгалятор не дає ефекту або ефект тримається менше двох годин.
- Частота дихання понад 30 вдихів на хвилину.
- Порушення свідомості — сплутаність, сонливість або збудження.
При появі хоча б однієї з цих ознак потрібно негайно викликати швидку. Астматичний статус — це загрозливий для життя стан, який вимагає лікування в стаціонарі.

Астма і ХОЗЛ — у чому різниця
Бронхіальну астму і хронічне обструктивне захворювання легень нерідко плутають — обидва стани супроводжуються задишкою і порушенням прохідності бронхів. Але це принципово різні захворювання з різними причинами, перебігом і підходом до лікування.
Головна відмінність: при астмі звуження бронхів зворотне — воно минає після лікування або усунення тригера. При ХОЗЛ зміни в бронхах і легеневій тканині незворотні і прогресують з часом.
| Ознака | Бронхіальна астма | ХОЗЛ |
|---|---|---|
| Вік початку | Будь-який, часто в дитинстві | Зазвичай після 40 років |
| Зв’язок із курінням | Не обов’язковий | У 90% випадків є |
| Зворотність обструкції | Повна або часткова | Незворотна |
| Алергічний компонент | Часто є | Рідко |
| Кашель | Нападоподібний, сухий | Постійний, з мокротинням |
| Задишка | Епізодична, мінлива | Постійна, наростає роками |
| Реакція на інгалятор | Швидка і виражена | Часткова або повільна |
Іноді обидва стани існують одночасно — особливо в курців із тривалою астмою. У такому разі діагностика і лікування ускладнюються і вимагають детального обстеження у пульмонолога.
Лікування астми у дорослих
Лікування бронхіальної астми ділиться на два напрямки. Перший — базисна терапія, яка знімає запалення в бронхах і запобігає нападам. Другий — симптоматична терапія, яка швидко розширює бронхи під час нападу.
Базисну терапію приймають щодня, навіть коли симптомів немає. Це найпоширеніша помилка пацієнтів: відчули покращення — припинили лікування. Але запалення в бронхах нікуди не зникає, і наступний контакт із тригером знову викличе напад.
Симптоматичні препарати — інгалятори швидкої дії — завжди мають бути під рукою. Вони діють за лічені хвилини і знімають гострий бронхоспазм.
Інгалятори при астмі — які бувають
Інгалятори — основний спосіб доставки ліків при астмі. Препарат потрапляє безпосередньо в бронхи, тому доза менша, а ефект швидший і точніший, ніж при прийомі таблеток.
- дозований аерозольний інгалятор — найпоширеніший тип. Потребує синхронізації вдиху і натискання. При труднощах із технікою використовують зі спейсером;
- порошковий інгалятор — активується самим вдихом, не потребує координації. Зручний для людей похилого віку;
- небулайзер — перетворює рідкий препарат на аерозоль. Використовують при важких нападах, у дітей і літніх пацієнтів. Не потребує особливої техніки вдиху;
- спейсер — насадка на аерозольний інгалятор, яка полегшує вдихання препарату і підвищує його ефективність.
Техніка використання інгалятора критично важлива. При неправильному застосуванні більша частина препарату осідає в роті і горлі, а не потрапляє в бронхи. Лікар або фармацевт завжди покажуть правильну техніку.
Як жити з астмою і контролювати її
Контрольована астма — це стан, коли людина практично не відчуває симптомів, спить нормально, веде звичайний спосіб життя і рідко потребує інгалятора швидкої дії. Такий результат досяжний для більшості пацієнтів.
Пікфлоуметрія — вимірювання максимальної швидкості видиху за допомогою простого приладу — дозволяє відстежувати стан бронхів у домашніх умовах. Зниження показників часто передує появі симптомів і сигналізує про загострення, що наближається.
Щоденник симптомів допомагає відстежити, що саме провокує погіршення, і уникати індивідуальних тригерів. Це особливо корисно на початку лікування.
Що провокує напад і як цього уникнути
- Пилок рослин — стежте за календарем цвітіння, у пік сезону обмежте час на вулиці і тримайте вікна зачиненими.
- Домашній пил і кліщі — регулярне прибирання, гіпоалергенна постільна білизна і відмова від килимів суттєво знижують навантаження.
- Тютюновий дим — активне і пасивне куріння однаково небезпечні при астмі.
- Фізичне навантаження — не відмовляйтеся від спорту, але використовуйте інгалятор профілактично перед тренуванням, як рекомендує лікар.
- Респіраторні інфекції — щеплення від грипу і пневмококу значно знижують ризик важких загострень.
- Побутова хімія і парфуми — обирайте засоби без різкого запаху, провітрюйте приміщення під час прибирання.
Астма добре контролюється, коли людина розуміє свій стан і дотримується схеми лікування. Регулярні візити до пульмонолога або алерголога — не формальність, а спосіб тримати хворобу під контролем і коригувати терапію вчасно.
«Найнебезпечніший підхід при астмі — лікувати лише напади і нічого не робити між ними» — саме постійна базисна терапія і уважне ставлення до тригерів дають змогу забути про задишку і жити без обмежень.